ПРЕСРЕЛІЗ
Екс-власника АТ «ДЕЛЬТА БАНК» М. Лагуна, який перебуває за кордоном, оголошено в розшук. Таке рішення ухвалив 30 жовтня Шевченківський районний суд м. Києва у кримінальній справі №761/8406/23, у якій М. Лагун виступає обвинуваченим за епізодом щодо виведення з банку коштів на суму понад 76,5 млн дол США.
Нагадаємо, збитки АТ «ДЕЛЬТА БАНК» були спричинені виведенням з нього активів, зокрема, шляхом кредитування пов’язаних компаній в Україні та перерахування ними отриманих коштів за кордон за фіктивними контрактами. Ці дії призвели до неплатоспроможності банку у 2015 році і браку коштів для розрахунку з його кредиторами під час виведення установи з ринку. Докладніше – за посиланням.
Крім згаданої справи, також у судах, на етапі підготовчих засідань, перебувають господарські позови:
Упродовж тижня 06-10 листопада 2023 р. суди різних інстанцій розглянуть позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників більш як 20 банків, які причетні до завдання збитків цим банкам та/або їхнім кредиторам. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях.
Зокрема, 08 листопада:
Нагадаємо, під час виведення з ринку було виявлено, що перед визнанням Банку неплатоспроможним у ньому було здійснено низку махінацій, як-от: виведення кредитного портфелю шляхом фіктивних проводок, придбання фіктивних прав вимоги на грошові кошти за договорами з продажу «сміттєвих» цінних паперів, видача незабезпечених кредитів фіктивним фірмам тощо. Наслідком численних маніпуляцій у банку стала його неплатоспроможність та суттєва нестача активів порівняно з вимогами його кредиторів.
Наразі на розгляді судів різних інстанцій перебуває 5 позовів Фонду гарантування вкладів до осіб, причетних до доведення до неплатоспроможності ПАТ «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Зокрема, на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва - позов Фонду проти пов’язаних осіб на суму 202,2 млн грн у межах кримінального провадження, фігурантами якого є, зокрема, колишній Голова правління ПАТ «БАНК «МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та інші його керівники, що мали вплив на його кредитну політику (справа №757/57484/18-к).
Нагадаємо, головною причиною неплатоспроможності Банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником Банку компаній, які не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними. При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках - в сотні разів). Арешт на активи було накладено з огляду на те, що відповідач протягом тривалого часу намагався у різні способи приховувати факт володіння належним йому майном, за рахунок якого у майбутньому може бути задоволено позовні вимоги Фонду до Костянтина Жеваго.
Як повідомляв Фонд, після початку виведення цього банку з ринку було виявлено, що за кілька попередніх років керівники та посадові особи банку погодили та здійснили низку кредитних операцій з пов’язаними та підставними компаніями із грубим порушенням внутрішніх процедур, а самі кредитні кошти спрямовувались на операції, що не мали економічного сенсу. Саме через кредитування групи пов’язаних між собою компаній з банку було виведено основну частину його активів. При цьому, компанії фактично не здійснювали фінансово-господарську діяльність, основний рух коштів на їхніх рахунках відбувався між собою за договорами фінансової допомоги, переведення боргу, РЕПО, погашення відсотків за іншими кредитними договорами тощо, з подальшим переведенням в готівку. Здебільшого, кредити надавались або під заставу вкрай низьколіквідного забезпечення (товари в обороті та «сміттєві» цінні папери) або взагалі без забезпечення. Копії договорів купівлі-продажу цінних паперів та копії витягів про їхнє зберігання були підробленими, а самі цінні папери – відсутні на рахунках заставодавців.
09 листопада:
Як було з’ясовано після початку виведення банку з ринку, колишні посадові особи банку, приймаючи рішення у грудні 2013 року (за кілька місяців до визнання банку неплатоспроможним) про інвестування реальних грошових коштів банку в неліквідні цінні папери емітентами з ознаками фіктивності та незадовільним фінансовим станом, діяли всупереч інтересів ПАТ «БАНК ФОРУМ» та його кредиторів.
